Часом хочеться побути в тиші...

     Часом хочеться побути в тиші. Вимкнути слух, почуття, відключити мозок.
     Буденність, рутина, обов’язки (власні та чужі) навалюються нестерпним тягарем. Хочеться відмежуватись від чужої дурості, грубості, поміркованості, чужих амбіцій та проблем кам’яним муром, бо перейматися усім цим – просто немає сил. Із собою б спочатку розібратись…
     А ми самі?! Наші лінощі, неуважність, невпевненість або ж надмірна самовпевненість та егоцентричність створюють нам проблеми на рівному місці. Причина всіх наших негараздів – перш за все, ми самі, а тоді вже навколишній світ. Варто про це пам’ятати. Однак від усвідомлення цього не стає легше. Недарма кажуть: «Якби знати, де впадеш…».
     І тому знову хочеться побути в тиші, зупинитись на хвилину, «взяти паузу»…

Надгробок

Тут лежить старосвітська, як кома,

авторка пари віршів. Вічний спокій 
зволила дать їй земля, не дивлячись на те, що труп
не належав до жодної з літературних груп.
Але однаково нічого кращого немає на могилі
окрім римованки цієї, лопуха й сови. 
Перехожий, дістань з портфеля електронний мозок 
й над долею Шимборської подумай хвилину.

                                        Віслава Шимборська (переклад Колошук Г.Г.)

З прочитаного на https://ficbook.net

"... вес на характер и привлекательность настоящей леди никак не влияет ..."

"… Послушай, … люди всегда и на всех ставят клеймо. Клеймо чьего-то протеже. … . Клеймо шлюхи или ледышки. И еще сотни и сотни этикеток, ценников, бирок, понимаешь? Не позволяй этому влиять на твою жизнь. …"

"Делай, что можешь, и будь что будет!"

"... я уверен, что помогать следует только тем людям, которые хотят, чтобы им помогли. ..."

"- Разве вся вселенная не в тебе самом? И ты не строишь свои миры внутри, если ты истинно свободен? ..."

"…плевать, как это выглядит со стороны. Лучше завернуться в куртку не по размеру, чем светить на всю улицу задом, обтянутым грязными панталонами. ..."

Про наше життя

    Якось, навчаючи своїх учнів, один мудрець поклав у скляну посудину чимало величеньких каменів. Наповнивши посудину по вінця, він запитав у дітей, що вони бачать? – Ми бачимо велику скляну посудину, наповнену камінням – промовив один з них. 

     – Чи повна ця склянка? 

     – Так, учителю – відповіли діти. 

     Тоді учитель взяв кошичок з дрібними камінцями і висипав їх у посудину з великими каменями, при цьому кілька разів легенько її труснувши. Дрібніші камінці заповнили проміжки між більшими каменями. Після цього він знову запитав своїх учнів, чи повна посудина за́раз. Учні знову підтвердили – так, повна. 

     Врешті-решт мудрець взяв зі столу пуделко з піском і висипав весь пісок у склянку з камінням. Звичайно ж пісок заповнив весь простір, що лишився між камінцями. 

     – Тепер – звернувся мудрець до учнів, – я хотів би, щоб ви змогли розпізнати у цій посудині своє життя! Велике каміння уособлює собою найважливіші речі, які є у кожного: родина, кохана людина, ваше здоров’я, ваші діти – все те, що заповнить ваше життя навіть тоді, коли у вас не буде більше нічого. Дрібніші камінці – це менш важливі для вас речі, такі як, наприклад, ваша робота, ваш дім або якесь інше майно. Пісок символізує життєві дрібниці, повсякденну суєту. Якщо ж ви наповните вашу посудину спочатку піском, то вже не залишиться місця для більших каменів. 

     Так само й у житті: якщо ви всю вашу енергію потратите на дріб’язок, то для важливіших справ і обов’язків уже не залишиться сил. Тому передусім звертайте увагу на справді важливі речі, знаходьте час для ваших дітей і коханих, слідкуйте за власним здоров’ям. У вас лишається ще достатньо часу для роботи, для дому, для святкувань та всього іншого. Слідкуйте за вашим великим камінням – тільки воно дійсно має ціну, все інше – лише пісок. 

Суфійська притча

Вислови відомих людей

     Скільки б ти не жив, усе життя слід навчатися

Сенека

Вислови відомих людей

     Мозок людини здатен учитися все життя - з моменту народження до самої смерті

Гордон Драйден